-
1 одна в одну
• ОДИН К ОДНОМУ <B ОДНОГО, В ОДИН>; ОДНА К ОДНОЙ < В ОДНУ>; ОДНО К ОДНОМУ < В ОДНО> all coll, usu. approv[NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human, animal, or concr, pl) or detached modif; fixed WO]=====⇒ (usu. in refer, to the physical features of some people, animals, or things) all are exceptional, or (when a particular quality is specified) all possess the positive quality in question to a great degree:- first-class (topnotch), every one of them;- you won't find a better bunch (group etc);- each (one) more [AdjP] than the next.♦ [Нина:] А ты? Интересно работаешь? [Лева:] Сверх! Чудом попал в самый интересный отдел... Там такие волшебные условия. И атмосфера... какая атмосфера!.. А главное - люди, Нина, какие у нас люди - один к одному! (Розов 4). IN.:] But what about you? Is your work interesting? [L.:] I should say! By a miracle I managed to get into the most interesting department...The conditions are so marvellous. And the atmosphere - what an atmosphere!... But the main thing, Nina, is the people there-first-class, every one of them (4a).♦ Из какого мира явились эти шестеро, один к одному, здоровые и ладные парни? (Аксенов 7). What world were they from, these six strapping lads, each more hale and hearty than the next? (7a).Большой русско-английский фразеологический словарь > одна в одну
-
2 с коэффициентом одна в одну
Law: on a one-for-one basis (о конвертации акций и т. п. Предлог — «в», поскольку конвертация — «в»)Универсальный русско-английский словарь > с коэффициентом одна в одну
-
3 с коэффициентом одна на одну
Law: on a one-for-one basis (об обмене акций и т. п. Обмен — «на» (ср. «конвертация в»))Универсальный русско-английский словарь > с коэффициентом одна на одну
-
4 ОДНУ
петь одну и ту же песнютянуть одну и ту же песню -
5 ОДНА
муж и жена - одна сатана -
6 одна
Один, одно, одни - a (an), one; single (единственный); any one (любой из совокупности, набора)The single bound approximation can now be constructed. (Теперь можно построить график в виде одной граничной кривой.)CO and HC have a correlation coefficient of 0.96 and hence as a single independent variable.It was accepted, however, that any one bar would not be expected to perform satisfactorily over the whole of this wide range of overhung ratios.@на одну треть Завершён всего на 1/3-- The program to study this concept is approximately one-third complete. Выполнен на 1/3-- The program to study this concept is approximately one-third complete. @—не отличаются одно от другого более, чем на— одно этоРусско-английский научно-технический словарь переводчика > одна
-
7 одна к одной
• ОДИН К ОДНОМУ <B ОДНОГО, В ОДИН>; ОДНА К ОДНОЙ < В ОДНУ>; ОДНО К ОДНОМУ < В ОДНО> all coll, usu. approv[NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: human, animal, or concr, pl) or detached modif; fixed WO]=====⇒ (usu. in refer, to the physical features of some people, animals, or things) all are exceptional, or (when a particular quality is specified) all possess the positive quality in question to a great degree:- first-class (topnotch), every one of them;- you won't find a better bunch (group etc);- each (one) more [AdjP] than the next.♦ [Нина:] А ты? Интересно работаешь? [Лева:] Сверх! Чудом попал в самый интересный отдел... Там такие волшебные условия. И атмосфера... какая атмосфера!.. А главное - люди, Нина, какие у нас люди - один к одному! (Розов 4). IN.:] But what about you? Is your work interesting? [L.:] I should say! By a miracle I managed to get into the most interesting department...The conditions are so marvellous. And the atmosphere - what an atmosphere!... But the main thing, Nina, is the people there-first-class, every one of them (4a).♦ Из какого мира явились эти шестеро, один к одному, здоровые и ладные парни? (Аксенов 7). What world were they from, these six strapping lads, each more hale and hearty than the next? (7a).Большой русско-английский фразеологический словарь > одна к одной
-
8 худа та мышь, которая одну лазею знает
Set phrase: it is a poor mouse that has only one hole (дословно: Плоха та мышь, у которой только одна лазейка)Универсальный русско-английский словарь > худа та мышь, которая одну лазею знает
-
9 on a one-for-one basis
Юридический термин: с коэффициентом «одна в одну» (о конвертации акций и т. п. Предлог — «в», поскольку конвертация — «в»), с коэффициентом «одна на одну» (об обмене акций и т. п. Обмен — «на» (ср. «конвертация в»))Универсальный англо-русский словарь > on a one-for-one basis
-
10 kiss
1. n1) поцілунок, цілунок; чоломкання3) легкий удар більярдних куль одна об одну4) безе (тістечко)6) pl бризки сургучу (біля печатки)2. v2) легко і ласкаво доторкнутися; пестити (щось)3) легко зіткнутися (про більярдні кулі)to kiss the book — цілувати Біблію, приймати присягу (в суді)
to kiss the dust (the ground) — бути морально приниженим; бути вбитим
to kiss the rod — підкоритися своїй долі, покірно скоритися
kiss off! — розм., груб. забирайся геть!, іди собі!
* * *I n1) поцілунок, цілування2) легкий, лагідний дотик (вітерцю, хвиль); легкий удар більярдних куль одна об одну4) cл. піна ( на молоці)5) цукерка6) pl; icт. бризки сургучу ( поруч з печаткою)II v1) (по) цілувати, обцілувати; (по)цілуватися2) легко е лагідно торкнутися ( чого-небудь); пестити; злегка торкнутися один одного ( про більярдні кулі) -
11 лучше
1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.* * *1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше3) в знач. част. кра́ще, лі́пше4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше -
12 забрызгивать
-ся, забрызгать, -ся, забрызнуть, -ся забризкувати, -ся, забризкати, -ся, оббризкувати, -ся, оббризкати, -ся, (с плеском) захлюпувати, -ся, захлюпати, -ся, (диал.) об(п)ляскувати, -ся, об(п)ляскати, -ся, (о многих) позабризкувати, -ся, позахлюпувати, -ся, пооб(п)ляскувати, -ся; (с оттенк. запачкать) обляпувати, -ся, обляпати, -ся, заляпувати, -ся, заляпати, -ся, поляпати, -ся, (о мног.) позаляпувати, -ся, пообляпувати, -ся; (воском) завощити, -ся. [Жовті черевички водою позабризкувала. Біля колодязя як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече. Одну сорочку випрала, а геть уся обляскалася (М. Грінч.). Глиною спідницю обляпала].* * *несов.; сов. - забр`ызгать1) забри́зкувати, забри́зкати и мног. позабри́зкувати; ( пачкать) заля́пувати, заля́пати и мног. позаля́пувати, уля́пувати, уля́пати; ( обрызгивать) обля́пувати, обля́пати и мног. пообля́пувати; ( обливать) захлю́пувати, захлю́пати и мног. позахлю́пувати; ( грязью) заболо́чувати, заболоти́ти и мног. позаболо́чувати, ви́ляпати сов. и забо́втувати, забо́втати и мног. позабо́втувати, задри́пувати, задри́пати и мног. позадри́пувати, забрьо́хувати, -брьо́хую, -брьо́хуєш, забрьо́хати2) (сов.: начать брызгать) забри́зкати, поча́ти бри́зкати (кропи́ти), закропи́ти, -кроплю́, -кро́пиш; ( начать прыскать) поча́ти при́скати (пи́рскати, по́рскати; чви́ркати) -
13 nesting
nукладання шлюпок одна в одну* * *[`nestiç]n; мор. -
14 наталкивать
натолкатьI. 1) см. II. Наталкивать;2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -1) см. Натолкнутый;2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.II. Наталкивать, натолкнуть -1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (подII. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.* * *I несов.; сов. - натолк`ать1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́тиII несов.; сов. - натолкн`уть(надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш) -
15 kiss
I n1) поцілунок, цілування2) легкий, лагідний дотик (вітерцю, хвиль); легкий удар більярдних куль одна об одну4) cл. піна ( на молоці)5) цукерка6) pl; icт. бризки сургучу ( поруч з печаткою)II v1) (по) цілувати, обцілувати; (по)цілуватися2) легко е лагідно торкнутися ( чого-небудь); пестити; злегка торкнутися один одного ( про більярдні кулі) -
16 подбор
1) добір (-бору), добирання, прибирання; срв. Подбирание. Естественный, половой -бор - природний, статьовий добір;2) добір (-бору), (выбор) вибір (-бору). -бор исторических книг - добір, (полн. собрание) повний збір, повна збірка історичних книжок. Как на -бор - як один, один в один (одна в одну, одно в одно), голова в голову. [Ясенина та всяке дерево - одно в одно рівне та високе]. У него все лошади на -бор - у нього всі коні голова в голову (до масти);3) (в обуви) підп'яток, обцас (-са), корок (-рка), кірка (-ки), закаблук, підбір (-бору), (деревянный обтянутый кожей) колодочка. [Стьожки до кірок попустить (Г. Барв.)].* * *2) (набор, ассортимент) добі́р и до́бір, род. п. добо́ру, набі́р, -бо́ру3) ( каблук) спец. підбі́р, -бо́ра, каблу́к, -а; ко́рок, -рка -
17 ἓν
Ελληνικά-Ρωσικά λεξικό στα κείμενα της Καινής Διαθήκης (Греческо-русский словарь к текстам Нового Завета) > ἓν
-
18 lay
I [leɪ] прил.1) мирской (относящийся к жизни в миру, в отличие от монастырской или церковной жизни), светскийThe recommendations of Vatican II certainly encourage more active lay participation in the life of the parish. — Постановления Второго Ватиканского Собора, несомненно, поощряют более активное участие мирян в жизни прихода.
Syn:The patient's lay diagnosis was close to the doctor's. — Диагноз, поставленный себе пациентом, оказался близким к врачебному.
Syn:3) с.-х. незасеянный, под паром ( об участке земли)Syn:II [leɪ] сущ.1) лэ ( вид баллады), короткая песенка, короткая баллада2) поэт. пение птицIII [leɪ] 1. гл.; прош. вр., прич. прош. вр. laid1)а) класть, положитьThey laid the boards flat. — Они положили доски на пол.
Lay the packages on the table. — Положи пакеты на стол.
She laid her sewing aside when the telephone rang. — Когда зазвонил телефон, она отложила шитьё.
Lay the wounded soldier down carefully so as not to hurt him. — Уложи раненого осторожно, чтобы не сделать ему больно.
Syn:б) валить, опрокидывать, заставлять падатьThe tornado laid the house flat. — Торнадо полностью разрушил дом.
Syn:в) накрывать, стелить- lay the table- lay the clothг) накладывать, покрыватьLay the cartons one on top of the other. — Ставь коробки одна на одну.
The tiles were laid in a geometric pattern. — Плитка была выложена геометрическим рисунком.
Syn:д) хоронить, класть в могилу2) сниж. трахнуть, завалить- get laid3) откладывать ( яйца)A turtle lays many eggs at one time. — Черепаха откладывает сразу много яиц.
Syn:4) приводить в определённое состояние, положение5)а) ( lay before) представлять, передавать на рассмотрениеThe nominating committee laid its slate before the board. — Комитет по выдвижению кандидатур представил список кандидатов на рассмотрение правления.
Your suggestion will be laid before the committee. — Ваше предложение будет представлено на рассмотрение комиссии.
Syn:б) организовывать, готовитьThe prisoners laid an escape plan. — Заключённые составили план побега.
Syn:6)а) возлагать (вину, ответственность)to lay the blame for smth. at smb.'s door / feet — возлагать вину за что-л. на кого-л.
б) налагать (налог, штраф)The town laid an assessment on property owners. — Городские власти обложили владельцев недвижимости налогом.
Syn:It's a mistake to lay too much emphasis on grades. — Неверно придавать слишком большое значение оценкам.
8) приписывать (кому-л. что-л.); предъявлять; обвинять9) мор. свивать, вить (канаты, верёвки)10)а) воен. нацеливать орудиеб) ставить капкан, делать засаду прям. и перен.11) происходить, совершатьсяThe first act was laid at a country estate. — Действие первого акта происходило в загородном имении.
Syn:12)а) разг. держать пари, биться об закладHe laid me ten dollars that it would not rain. — Он поспорил со мной на десять долларов, что не будет дождя.
в) ( lay on) ставить деньги на (что-л. / кого-л.)•Syn:13) уст.; диал. разрешаться от бремени, рожать; принимать роды14) мор. прокладывать курс15) диал. затачивать затупившееся лезвие•- lay about
- lay aside
- lay away
- lay by
- lay down
- lay in
- lay off
- lay on
- lay out
- lay over
- lay up
- lay to••to lay one's shirt on — биться об заклад; давать голову на отсечение
to lay oneself out — стараться; напрягать все силы; выкладываться; из кожи вон лезть
to lay eyes on smth. — увидеть что-л.
to lay it on smb. — ударить кого-л.; дать кому-л. тумака
to lay down one's life — отдать свою жизнь; пожертвовать жизнью
- lay down the law- lay in stock
- lay hands on
- lay hands on oneself
- lay an egg
- lay a ghost 2. сущ.1) положение, расположение (чего-л.); направлениеSyn:2)а) разг. занятие, дело, поприще, работаFor a year or two he wrote poetry. But then he gave up that lay. — В течение года или двух он писал стихи, но потом бросил это занятие.
Syn:б) уст. парив) доля в каком-л. деле3) берлога, логово, нора, логовище ( у животных); колония моллюсков, коралловSyn:4) сниж.а) половой актSyn:You'll just keep her as a comfortable lay until you leave. (G. Greene, The Quite American) — Ты можешь спокойно спать с ней, пока не уедешь.
5) с.-х. яйценоскость, яйцекладкаIV [leɪ] прош. вр. от lie II -
19 муаровий контраст
ru\ \ муаровый контрастen\ \ moire contrastde\ \ Moiré-Kontrastfr\ \ \ contraste moiréконтраст на дифракційному зображенні, що виникає через зсув чи розворот двох однакових ґраток, накладених одна на одну -
20 Мальбранш, Школа
Мальбранш, Школа (1638, Париж - 1715) - франц. філософ; головний представник оказіоналізму. Вивчав філософію в College de la Marche і теологію в Сорбонні; в 1664 р. прийняв сан священика і вступив до Конгрегації ораторіан, де й залишався до смерті. В особі М. поєднались філософ-вчений і глибоко віруючий християнин, а створена ним система є спробою синтезу філософії й релігії в єдиному світорозумінні. На формування світогляду М. помітний вплив здійснила традиція августиніансько-неоплатонічного християнського мислення, що панувала на той час в Конгрегації С. тавлення М. до філософії та науки в перші роки перебування в Конгрегації було не тільки байдужим, а й упередженим. Докорінний злам у його світорозумінні відбувся тоді, коли 26-річний М. випадково натрапив на "Трактат про людину" Декарта і прочитав його. Од цього часу він цілковито присвятив себе філософії. Прагнення здійснити синтез картезіанства і християнського неоплатонізму визначило увесь подальший філософський розвиток М. Як і Декарт, М. теж виходить із дуалізму матерії й духу, протяжності й мислення, тіла та душі, причому розглядає ці дві субстанції як цілком незалежні, неспроможні взаємодіяти чи впливати одна на одну. В людині єдність і взаємодія цих субстанцій (душі, тіла) досягається лише завдяки Богові, волею якого між модифікаціями обох субстанцій у кожному випадку встановлюється відповідність З. гідно з філософським вченням оказіоналізму, створеним М., тільки Бог становить дієву причину руху речей, включаючи тіло людини, а також взаємодію душі і тіла. Хоча душі людини і притаманний імпульс вільного волевиявлення, воля людини - це лише підстава, привід для оприявнення всеохопної волі Бога. М. відмежовував Бога від наявного у світі зла, вважаючи, що останнє пов'язане лише з окремішним індивідуальним існуванням; в обширах універсуму навіть зло слід розглядати як добро.[br]Осн. тв.: "Пошуки істини". У 3 т. (1674 - 1675); "Трактат про мораль" (1684); "Бесіди про метафізику й релігію" (1688); "Бесіди про розуміння Бога у китайській філософії" (1708).
См. также в других словарях:
Одна в одну пригожеством и дородством. — Одна в одну пригожеством и дородством. См. РОЗНОЕ ОДНО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Одна под одну — Сиб. То же, что один к одному 1. (ОДИН). ФСС, 126 … Большой словарь русских поговорок
одна в одну — шулерский прием … Воровской жаргон
Пестра сорока, белобока, а все одна в одну. — Пестра сорока, белобока, а все одна в одну. См. РОД ПЛЕМЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ОДНА — одиначина. Яросл. Об одинокой женщине. ЯОС 7, 35. Одна под одну. Сиб. То же, что один к одному 1. (ОДИН). ФСС, 126. Ни одной. Пск. 1. Абсолютно ничего, нисколько, ничуть. 2. Никогда, ни разу. СПП 2001, 58. Ни одной нетути. Урал. решительный отказ … Большой словарь русских поговорок
одна — • один/одна/одно/одни числ., употр. наиб. часто Морфология: сколько? один дом, одна рука, одно слово, (нет) скольких? одного дома/слова, одной руки, скольким? одному дому/слову, одной руке, (вижу) сколько? один дом, одну руку, одно слово, (вижу)… … Толковый словарь Дмитриева
Одна семья — один ребенок — Политика одного ребёнка на одну семью (или одна семья один ребёнок) демографическая политика Китая. Китай был вынужден законодательно ограничить размер семьи в 1970 х годах, когда стало понятно, что огромное количество л … Википедия
Одна семья — один ребёнок — Политика одного ребёнка на одну семью (или одна семья один ребёнок) демографическая политика Китая. Китай был вынужден законодательно ограничить размер семьи в 1970 х год … Википедия
Одна за всех — Одна за всех … Википедия
Одна неделя (фильм, 1920) — Одна неделя One Week Жанр комедия Режиссёр … Википедия
Одна ночь в Пэрис — 1 Night in Paris Жанр … Википедия